Понижена температура тіла: причини та поради

Про що свідчить понижена температура тіла?

Температура тіла є важливим показником здоров’я людини, який свідчить про баланс між процесами вироблення тепла організмом та його втратою в навколишнє середовище. Температура 35,5°C та нижче вважається гіпотермією — це серйозний і потенційно небезпечний стан, коли організм починає втрачати тепло швидше, ніж здатний його виробляти. Гіпотермія може призвести до значних порушень роботи багатьох систем організму. При падінні температури нижче 35°C знижується ефективність метаболізму, погіршується робота серця, знижується активність нервової системи та відбувається порушення важливих функцій організму. Навіть якщо температура тіла падає лише до 32–35°C, що вважається легкою стадією гіпотермії, це вже є причиною для занепокоєння. У випадку, коли температура падає нижче 28°C, це створює пряму загрозу життю, яка потребує негайної медичної допомоги.

Причини низької температури тіла

Температура тіла може знижуватися під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. 

Зовнішні фактори

Зовнішні фактори є основною причиною гіпотермії в ситуаціях, коли людина потрапляє в несприятливі погодні чи екологічні умови. Вони стосуються впливу навколишнього середовища на організм і часто є результатом відсутності належного захисту від холоду.

1. Тривале перебування на морозі. Однією з найпоширеніших причин гіпотермії є тривале перебування на відкритому повітрі при низькій температурі. Наприклад, зимові прогулянки без належного одягу або подорож у гори без спеціального спорядження можуть призвести до втрати тепла.
2. Вологі умови. Навіть помірно холодна температура може стати небезпечною, якщо тіло змокне. Вода має високий коефіцієнт теплопровідності, тому мокрий одяг виводить тепло з організму набагато швидше, ніж сухий. Це особливо актуально для людей, які потрапили під дощ або опинилися у воді.
3. Сильний вітер. Вітер значно підвищує ризик переохолодження через ефект “вітрового холоду”. Навіть при відносно теплій температурі повітря сильний вітер може швидко охолоджувати відкриті ділянки шкіри і знижувати ефективність одягу.
4. Недостатній одяг. Неправильно підібраний одяг, особливо взимку, може стати прямою причиною гіпотермії. Наприклад, носіння легкого взуття чи відсутність шапки призводить до значних теплових втрат. Ситуація посилюється, якщо одяг не здатний захистити від вітру чи вологості.
5. Контакт із крижаною поверхнею. Робота або випадковий контакт із льодом чи холодними металевими поверхнями також може спричинити швидку втрату тепла. Наприклад, ручна робота з крижаними предметами без рукавичок створює значний ризик охолодження кінцівок.
6. Тривале перебування у холодній воді. Виживання у воді при низьких температурах є надзвичайно складним завданням, оскільки організм втрачає тепло у 20 разів швидше, ніж у повітрі. Це пояснює високий рівень гіпотермії серед людей, які потрапили у водойми під час аварій або катастроф.

Внутрішні фактори

Внутрішні фактори, які впливають на зниження температури тіла, охоплюють широкий спектр станів, пов’язаних із фізіологічними особливостями людини, хронічними захворюваннями та навіть побічними ефектами від вживання медикаментів. Важливо розуміти, як ці чинники впливають на здатність організму підтримувати нормальний тепловий баланс.

1. Хронічні захворювання. Захворювання, які порушують роботу ендокринної системи, значно впливають на терморегуляцію. Наприклад, при гіпотиреозі організм виробляє недостатню кількість гормонів щитоподібної залози, що уповільнює метаболізм і знижує продукцію тепла. Хвороба Аддісона також впливає на гормональний баланс, зокрема, на рівень кортизолу, що зменшує здатність організму адаптуватися до змін температури.
2. Цукровий діабет. Пацієнти з діабетом часто стикаються з ускладненнями у вигляді нейропатії — пошкодження нервів, які регулюють кровообіг і реакцію організму на холод. Це може призводити до швидкого охолодження тіла, особливо кінцівок.
3. Дефіцит поживних речовин. Недостатнє споживання вітамінів, зокрема В12, заліза або фолієвої кислоти, негативно впливає на терморегуляцію. Наприклад, анемія, викликана дефіцитом заліза, зменшує здатність крові переносити кисень, що в свою чергу впливає на вироблення тепла.
4. Ліки. Деякі препарати мають побічні ефекти, які впливають на здатність організму регулювати температуру. Наприклад, антидепресанти або транквілізатори можуть пригнічувати нервову систему, уповільнюючи реакції на холод. Седативні засоби також знижують активність тремтіння, яке є природним механізмом зігрівання.
5. Інтоксикація. Вживання алкоголю або наркотиків значно знижує здатність організму генерувати тепло. Алкоголь, наприклад, розширює судини, що створює відчуття тепла, але насправді прискорює втрату тепла через поверхню шкіри.
6. Інфекції. Серйозні інфекційні захворювання, такі як сепсис, пневмонія чи COVID-19, можуть виснажувати ресурси організму, знижуючи його здатність підтримувати температуру. Особливо це стосується станів, коли інфекція призводить до порушення кровообігу чи роботи мозку.

Групи ризику

• Деякі групи населення мають підвищений ризик виникнення гіпотермії через особливості фізіології, віку чи наявність хронічних захворювань. Розглянемо найуразливіші категорії.
• Діти до 1 року
• Маленькі діти, особливо немовлята до 1 року, мають незрілу систему терморегуляції. Їхній організм ще не здатний швидко адаптуватися до змін температури, що робить їх надзвичайно чутливими до охолодження. Додатково їхній шар підшкірного жиру недостатньо розвинений, щоб забезпечити ефективну теплоізоляцію. Крім того, діти цього віку не можуть самостійно повідомити про відчуття холоду чи вжити заходів для зігрівання, що вимагає постійної уваги з боку батьків або опікунів.
• Люди похилого віку
• Старші люди теж належать до групи ризику. У процесі старіння відбувається природне зниження метаболічної активності, що впливає на здатність організму зберігати тепло. Хронічні захворювання, такі як цукровий діабет, серцева недостатність чи хвороби щитоподібної залози, часто присутні у літніх людей і додатково збільшують ризик виникнення гіпотермії. Варто також зазначити, що зниження чутливості до холоду з віком може спричиняти пізнє розпізнавання симптомів гіпотермії.
• Пацієнти з неврологічними хворобами
• Люди з хворобою Паркінсона, епілепсією чи деменцією також ризикують отримати переохолодження. У таких пацієнтів може бути порушена здатність сприймати зовнішню температуру чи реагувати на зміну умов довкілля. Наприклад, особи з деменцією можуть просто забути одягти теплий одяг взимку, що значно підвищує ризик.
• Хворі на анорексію, діабет, серцеву недостатність
• Пацієнти з анорексією мають низький рівень жирової тканини, що є ключовим фактором для підтримання тепла. У випадку серцевої недостатності знижується ефективність кровообігу, що впливає на здатність тіла зігрівати кінцівки. Діабет, зі свого боку, може призводити до нейропатій, які погіршують розпізнавання холоду.

Симптоми гіпотермії

Симптоми гіпотермії можуть суттєво відрізнятися залежно від ступеня тяжкості, віку людини та особливостей її організму. Нижче наведені характерні ознаки для різних стадій.

У дорослих

На початковій легкій стадії (32–35°C) зазвичай спостерігається дрож, що є природною реакцією організму для збереження тепла. Шкіра стає блідою через звуження судин. Людина може відчувати оніміння кінцівок через зниження кровотоку. Погіршується здатність до концентрації уваги, з’являється легка дезорієнтація. У деяких випадках прискорюється дихання, що є рефлекторним відповіддю на зміни в організмі.

На середній стадії (28–32°C) тремтіння може припинятися, оскільки організм втрачає здатність генерувати достатньо тепла. Сповільнюється пульс, а дихання стає поверхневим. Людина відчуває сонливість, марення чи втрату координації рухів, що особливо небезпечно, адже є ризик падіння чи травмування.

При важкій стадії (нижче 28°C) симптоми стають загрозливими для життя. Втрата свідомості, нерухомість, зіниці, що не реагують на світло, вказують на критичний стан. Дихання може бути рідким або навіть відсутнім, пульс ледве прощупується, що створює ризик фібриляції шлуночків серця.

У дітей

Маленькі діти часто демонструють інші симптоми, ніж дорослі. Їхня шкіра стає холодною, але може набувати яскраво-рожевого кольору через особливості кровообігу. Дитина може бути млявою, відмовлятися від їжі, а її плач стає слабким і маловиразним.

Види гіпотермії

Гіпотермія поділяється на кілька видів залежно від температури тіла та характерних симптомів. Цей поділ дозволяє правильно оцінити стан пацієнта і вибрати оптимальну тактику лікування.

Легка гіпотермія (32–35°C)

Легка гіпотермія характеризується симптомами, такими як тремтіння, блідість шкіри, слабкість та оніміння пальців. Зазвичай людина може залишатися притомним і активно взаємодіяти з оточенням, хоча відчуває легку дезорієнтацію. Дихання стає швидшим, оскільки організм намагається компенсувати втрату тепла.

Перші кроки допомоги: перемістіть постраждалого в тепле приміщення, зніміть мокрий одяг, накрийте ковдрою. Рекомендується дати теплий напій, наприклад, чай чи бульйон, щоб покращити стан.

Помірна гіпотермія (28–32°C)

При помірній гіпотермії організм вичерпує свої ресурси, через що припиняється тремтіння. Температура тіла падає до такого рівня, коли людина може відчувати сильну слабкість, сонливість та марення. Пульс і дихання уповільнюються, координація рухів погіршується.

Необхідно уникати подальшого охолодження! Особливу увагу слід приділити зігріванню центральної частини тіла, наприклад, грудей чи пахв, за допомогою теплих компресів. Також необхідно терміново викликати швидку допомогу.

Важка гіпотермія (нижче 28°C)

Ця стадія вимагає негайних реанімаційних заходів, адже життя пацієнта знаходиться у серйозній небезпеці. Людина може бути без свідомості, дихання та серцебиття можуть бути відсутні. Найменші різкі рухи можуть спровокувати фібриляцію шлуночків серця.

Потрібно накрити людину термопокривалом та забезпечити пасивне зігрівання, уникати зайвих переміщень. Якщо серце зупинилося, необхідно виконати непрямий масаж серця та штучне дихання.

Коли необхідно негайно звертатися за медичною допомогою?

Існують ситуації, коли гіпотермія може швидко призвести до критичних наслідків для здоров’я. У таких випадках важливо своєчасно звернутися за професійною медичною допомогою. До основних ознак, які вказують на необхідність невідкладного втручання, належать:

1. Температура нижче 35°C, що продовжує падати. Якщо температура тіла стабільно знижується, це може сигналізувати про серйозні порушення терморегуляції, які організм не здатен компенсувати самостійно.
2. Непритомність. Втрата свідомості є ознакою того, що мозок отримує недостатньо кисню або температурний стрес став надмірним для нервової системи.
3. Судоми та сильне блювання. Ці симптоми можуть свідчити про початок ускладнень, пов’язаних із гіпотермією, таких як інтоксикація або порушення електролітного балансу.
4. Жовтяниця. Незвичне пожовтіння шкіри та білків очей може бути ознакою серйозного ушкодження печінки чи інших внутрішніх органів.
5. Галюцинації. Розлад сприйняття реальності може виникати через порушення роботи мозку, пов’язані з критичним охолодженням.
6. Кровотечі. Будь-які незрозумілі кровотечі можуть свідчити про проблеми з коагуляцією крові, що виникають внаслідок впливу низьких температур.

У всіх зазначених випадках негайний виклик швидкої допомоги може врятувати життя пацієнта. Лікарі здатні швидко діагностувати гіпотермію, оцінити ступінь тяжкості стану та надати необхідне лікування.

Як підвищити температуру дорослому?

Коли температура тіла дорослої людини знижується до небезпечного рівня, необхідно негайно вжити заходів, щоб відновити тепловий баланс організму. Підвищення температури потребує комплексного підходу, який враховує як зовнішні, так і внутрішні чинники. 

•  Переміщення в тепле приміщення

Якщо людина знаходиться на холоді або в умовах вологого середовища, перш за все, її необхідно перемістити в тепле приміщення. Це створить основу для відновлення нормальної температури тіла. У приміщенні важливо забезпечити відсутність протягів і холодного повітря. Зніміть усі мокрі речі, адже вони значно посилюють втрату тепла, і замініть їх на сухий, теплий одяг. Рекомендується використовувати ковдру чи термопокривало для додаткового зігрівання.

• Гарячі напої

Теплі напої є одним із найшвидших способів зігріти організм. Пити гарячий чай, какао або бульйон допоможе не тільки підняти температуру, але й забезпечити енергію. Ідеальним варіантом є напої з імбиром або медом, які мають додаткові зігріваючі властивості. Однак слід уникати алкоголю: хоча він може створити тимчасове відчуття тепла, насправді алкоголь пригнічує природні механізми терморегуляції і може погіршити стан.

• Одяг із натуральних матеріалів

Для ефективного збереження тепла важливо використовувати багатошаровий одяг із шерсті чи флісу. Натуральні матеріали краще зберігають тепло, забезпечують вентиляцію і не викликають перегрівання. Обов’язковим елементом одягу має бути шапка, адже через голову може втрачатися значна частина тепла. Також слід вдягнути теплі шкарпетки і рукавички, щоб захистити кінцівки.

• Харчування

Їжа є джерелом енергії, необхідної для вироблення тепла. Споживайте продукти, багаті на вуглеводи, такі як мед, банани або інші солодощі, які швидко забезпечують організм енергією. Жири, наприклад, авокадо чи горіхи, допомагають довше підтримувати температуру тіла. Варто також звернути увагу на теплі супи або страви з високим калорійним вмістом.

• Фізична активність

Легкі фізичні вправи, такі як повільна ходьба чи розтягування, допомагають стимулювати кровообіг і прискорити вироблення тепла. Однак фізичну активність слід обмежити, якщо людина перебуває в стані глибокої гіпотермії, аби уникнути перенапруження організму.

• Контакт із тілом іншої людини

Цей метод є особливо ефективним у ситуаціях, коли немає доступу до додаткових джерел тепла. Тісний контакт із іншою людиною, яка має нормальну температуру тіла, може допомогти зігрітися природним шляхом. Рекомендується накритися ковдрою, щоб зменшити втрату тепла.

• Контроль психологічного стану

Психологічний комфорт є важливим фактором у процесі зігрівання. Людина, яка перебуває у стані гіпотермії, може відчувати сильний стрес або паніку. Спокійна атмосфера, теплі розмови або улюблена музика допомагають відновити емоційний баланс і зменшити негативний вплив стресу.

• Теплові компреси

Для локального зігрівання можна використовувати теплові компреси, які варто накладати на центральні частини тіла, такі як груди чи спина. Не рекомендується гріти кінцівки, особливо пальці рук і ніг, якщо вони дуже холодні, адже це може спричинити перерозподіл крові і погіршити стан.

• Постійний моніторинг стану

У процесі зігрівання необхідно уважно стежити за станом людини. Якщо температура не підвищується або симптоми гіпотермії стають критичними, слід негайно звернутися за медичною допомогою.

Як підвищити температуру дитині?

Зігрівання дитини при низькій температурі тіла вимагає особливо обережного та уважного підходу, адже організм дитини є чутливішим до зовнішніх умов, ніж у дорослих. Дії повинні бути ефективними, але водночас безпечними для здоров’я малюка.

• Тепле середовище

Перший крок — забезпечити комфортні умови, де дитина не піддається впливу холоду. Якщо в приміщенні є протяги, зачиніть вікна, двері, а за необхідності увімкніть обігрівач, щоб підняти загальну температуру. Однак будьте обережними: приміщення не повинно бути занадто гарячим, адже різкий перепад температур може створити додатковий стрес для організму. Оптимальна температура у кімнаті має бути близько 22–25°C.

• Одяг і теплоізоляція

Дитину необхідно вдягти в кілька шарів теплого одягу. Звертайте увагу на матеріали — найкраще підходять натуральні тканини, такі як шерсть або бавовна, оскільки вони добре утримують тепло і забезпечують вентиляцію. Починайте з нижнього шару — це може бути термобілизна або тепла майка. На верхній шар використовуйте кофтину або светр, а також штанці. Особливу увагу слід приділити кінцівкам: вдягніть теплі шкарпетки, рукавички, а голову обов’язково накрийте шапкою, адже значна частина тепла втрачається через голову.

• Власне тепло тіла

Цей метод є одним із найбільш ефективних, особливо для маленьких дітей. Підніміть дитину на руки, накрийте вас обох ковдрою, щоб тепло вашого тіла передавалося малюкові. Це також допомагає зняти стрес у дитини, адже фізичний контакт створює відчуття захищеності та спокою.

• Тепле питво

Теплі напої є важливим елементом для підвищення температури тіла. Вибирайте варіанти, які підходять для віку дитини. Наприклад, тепле молоко з медом добре зігріває, але підходить лише для дітей старше 1 року. Компоти чи трав’яні чаї також можуть бути хорошими варіантами. Уникайте надто гарячих напоїв — вони повинні бути комфортної температури, щоб не пошкодити слизову оболонку рота чи горла.

• Масаж і рух

Легкий масаж рук, ніг або спини допомагає стимулювати кровообіг і сприяє зігріванню. Важливо робити масаж ніжно, аби не викликати дискомфорту. Для старших дітей можна запропонувати виконати прості рухи, наприклад, потягування чи легкі вправи, які також сприятимуть підвищенню температури.

• Психологічний комфорт

Дитина повинна відчувати себе спокійно, адже стрес може лише погіршити стан. Розмовляйте з малюком ніжним голосом, відволікайте його увагу на улюблену іграшку чи казку. Створення емоційного затишку є важливим елементом загального процесу зігрівання.

Список використаної літератури:

1. Paal P, Pasquier M, Darocha T, Lechner R, Kosinski S, Wallner B, Zafren K, Brugger H. Accidental Hypothermia: 2021 Update. Int J Environ Res Public Health. 2022 Jan 3;19(1):501. doi: 10.3390/ijerph19010501
2. Giesbrecht GG. Cold stress, near drowning and accidental hypothermia: a review. Aviat Space Environ Med. 2000 Jul;71(7):733-52.
3. WHO Guidelines (2019). Treatment of hypothermia in children with severe acute malnutrition